ЗАТВЕРДЖЕНО
Протоколом спільних зборів суддів та працівників
апарату господарського суду міста Севастополя
«19» серпня 2011 року № 1
1.1. Правила внутрішнього трудового розпорядку господарського суду міста Севастополя (далі - Правила) розроблені з урахуванням основних вимог Конституції України, Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції та інших нормативно-правових актів.
1.2. Правила визначають трудовий розпорядок, режим праці, засади регулювання трудових відносин, умови заохочення працівників за сумлінну працю, відповідальність за порушення трудової дисципліни і мають на меті забезпечити зміцнення трудової і виконавської дисципліни, раціональне використання робочого часу, високу якість і підвищення продуктивності праці та ефективності діяльності господарського суду міста Севастополя (далі – суду).
1.3. Правила є обов’язковими для всіх членів трудового колективу суду незалежно від порядку призначення їх на посаду. Недодержання або порушення Правил тягне застосування заходів дисциплінарного впливу.
2.1. Призначення на посади та звільнення з посад суддів та працівників апарату суду (далі – працівники суду) провадиться відповідно до Конституції та законів України, діючого трудового законодавства та на підставі статей 24, 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Призначення на посади помічника голови, заступника голови та судді суду (далі - помічника судді) здійснюється без конкурсного відбору на підставі письмового подання судді керівником апарату суду у порядку, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та Положенням про помічника судді суду загальної юрисдикції.
Просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування, а також прийняття на роботу державного службовця, який припинив державну службу у зв'язку з відставкою, може здійснюватися згідно рішення керівника апарату суду без конкурсного відбору.
- визнані в установленому порядку недієздатними;
- мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;
- у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підконтрольні або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;
- в інших випадках, установлених законами України.
Керівник апарату може відмовити судді в задоволенні подання про призначення на посаду помічника судді у випадку, коли претендент не відповідає вимогам, установленим частиною другою статті 151 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статтею 12 Закону України "Про державну службу" та пунктом 6 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції.
паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
трудову книжку, оформлену у встановленому порядку;
диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;
довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, а також копії цих документів.
Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього СРСР і Збройних Сил держав - учасниць СНД, подають військовий квиток та його копію.
Особи, які претендують на зайняття посад державних службовців, крім перелічених документів зобов'язані також подати такі документи:
особову картку (форма П-2ДС) з відповідними додатками та фотокарткою розміром 4 х 6 сантиметрів;
довідку органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію);
документи про науковий ступінь, вчене звання, підвищення кваліфікації та їх копії;
підписане претендентом попередження про встановлені законодавством України обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу та її проходженням, а також документ про ознайомлення із загальними правилами поведінки державного службовця;
підписане претендентом попередження про встановлені законодавством України обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу та її проходженням, а також документ про ознайомлення із Загальними правилами поведінки державного службовця.
Забороняється вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.
Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
2.5. При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування в порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".
Порядок проходження випробування для службовців та робітників апарату суду встановлюється КЗпП України.
Прийняття на роботу на посади працівників апарату оформляється наказом керівника апарату суду в порядку, передбаченому статтями 23, 24 КЗпП України, з яким ознайомлюють працівника під розписку.
В наказах зазначається найменування посади згідно зі штатним розписом та відомості про оплату праці.
Днем початку виконання працівником своїх службових обов'язків є день, дата якого зазначена в наказі про прийняття на роботу (зарахування до штату).
2.7. При прийнятті працівника на роботу до апарату суду:
2.7.1. Начальник організаційно-кадрового відділу або за його дорученням інша посадова особа відділу ознайомлює працівника під розписку з положенням про апарат суду, положенням про відповідний структурний підрозділ, посадовою інструкцією, Правилами внутрішнього трудового розпорядку суду, Правилами поведінки працівника суду, Інструкцією з діловодства в господарському суді міста Севастополя.
2.7.2. Керівник структурного підрозділу зобов’язаний:
визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
ознайомити з номенклатурою справ структурного підрозділу;
роз'яснити працівникові його права й обов'язки та істотні умови праці;
провести інструктаж працівника щодо порядку користування комп'ютерною технікою та використання комп'ютерних програм;
провести інструктаж працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці, протипожежної охорони та інших правил охорони праці тощо.
Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності в організаційно-кадровому відділі.
Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на начальника організаційно-кадрового відділу.
2.9. Припинення трудового договору може мати місце лише на підставах та у порядку, передбачених чинним законодавством України.
Працівники апарату суду мають право розірвати трудовий договір зі своєї ініціативи попередивши про це керівника апарату суду письмово не пізніш ніж за два тижні.
Після закінчення цього строку працівник має право припинити роботу, а керівництво суду відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України не має права затримувати проведення розрахунку та звільнення працівника з роботи, а також зобов'язано в день звільнення видати працівникові трудову книжку та повністю з ним розрахуватися.
У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу з причин, передбачених частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1 групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), керівник апарату суду своїм наказом звільняє працівника у строк, про який просить працівник.
За домовленістю між працівником і керівником апарату суду працівник може бути звільнений і до закінчення строку попередження про звільнення.
Помічник судді також може бути звільнений з посади з інших підстав, передбачених Положенням про помічника судді суду загальної юрисдикції.
Припинення трудового договору з працівником апарату оформлюється наказом керівника апарату суду.
2.13. Записи про звільнення в трудову книжку повинні заноситися в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства України та з обов'язковим посиланням на відповідну норму закону.
Днем звільнення вважається останній день роботи працівника.
3.1. Працівники суду мають право:
3.1.1. Користуватись правами і свободами, які гарантуються громадянам України Конституцією та законами України.
3.1.2. Брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень у межах своїх повноважень.
3.1.3. На повагу особистої гідності, справедливого і шанобливого ставлення до себе з боку керівників, співробітників та інших осіб.
3.1.4. Вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою.
3.1.5. На оплату праці залежно від посади, яку вони займають, присвоєного рангу (класу), якості, досвіду та стажу роботи.
3.1.6. На здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці.
3.1.7. На соціальний і правовий захист відповідно до їх статусу.
3.1.8. На просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх обов’язків, участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії.
3.1.9. Захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку.
Працівники мають також інші права відповідно до чинного законодавства України.
3.2. Основними обов’язками працівників є:
3.2.1. Додержання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів керівництва суду, положень про структурні підрозділи, а також посадових інструкцій і цих Правил.
3.2.2. Не допущення порушень прав і свобод людини та громадянина, дій і вчинків, що можуть зашкодити інтересам людей, держави, негативно вплинути на репутацію працівника суду.
3.2.3. Чесне і сумлінне виконання своїх службових обов'язків, прояв ініціативи і творчості, постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації.
3.2.4. Неухильне додержання трудової дисципліни, своєчасне і точне виконання розпоряджень керівництва суду та своїх безпосередніх керівників, ефективне використання робочого часу для продуктивної праці.
3.2.5. Збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків, а також іншої інформації, яка згідно із законодавством не підлягає розголошенню.
3.2.6. Недопущення дій, що можуть бути розцінені як використання свого службового становища в корисливих цілях, а також дій, які відповідно до чинного законодавства вважаються корупційними.
3.2.7. Шанобливе ставлення до громадян, керівників і співробітників, дотримання високої культури спілкування, не допущення дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби та репутації суду, сприяння створенню нормального психологічного мікроклімату у трудовому колективі.
3.2.8. Дотримання вимог з охорони праці, техніки безпеки, санітарії, гігієни праці й протипожежної безпеки, що передбачені відповідними правилами й інструкціями.
3.2.9. Вжиття заходів щодо негайного усунення причин і умов, що створюють перешкоди чи ускладнюють нормальне виконання обов'язків, та негайне повідомлення про це керівництва суду.
3.2.10. Утримання свого робочого місця та обладнання в порядку, чистоті і справному стані, а також забезпечення встановленого порядку зберігання матеріальних цінностей і документів.
3.2.11. Збереження державної власності, ефективне використання обчислювальної та іншої оргтехніки, обладнання, раціональне та економне витрачання матеріалів, електроенергії та інших матеріальних ресурсів (цінностей), дотримання чистоти в приміщеннях адміністративного будинку.
3.2.12. Суворе дотримання вимоги щодо заборони паління в приміщеннях суду та на території внутрішнього двору.
3.2.13. Своєчасне подання відомостей про зміни, що відбулися у працівника (про вступ до навчального закладу та про його закінчення, зміни прізвища, складу сім'ї, зняття з військового обліку тощо).
4.1. Голова та керівник апарату суду (далі – керівництво суду) виконують свої посадові обов’язки відповідно до розподілу повноважень, встановленого Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та спільно забезпечують належний рівень організації діяльності суду.
4.2. Керівництво суду зобов'язано:
4.2.1. Здійснювати необхідні заходи щодо підвищення ефективності та якості праці, ділової і професійної кваліфікації працівників, створюючи відповідні умови праці та її охорони.
4.2.2. Забезпечувати суворе дотримання законодавства про працю, забезпечувати контроль за станом трудової та виконавчої дисципліни, постійно проводити організаційну та виховну роботу, спрямовану на зміцнення трудової та виконавчої дисципліни, уникнення втрат робочого часу, раціональне використання трудових ресурсів, формування стабільного трудового колективу, застосовувати до працівників відповідних заходів заохочення та стягнення.
4.2.3. Забезпечувати матеріальне стимулювання і заохочення державних службовців та інших працівників за результатами їх особистої роботи, раціональне витрачання фонду оплати праці та фонду матеріального заохочення, виплачувати заробітну плату в установлені терміни з наданням розрахункових листів відповідно до статті 110 КЗпП України.
4.2.4. Затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника.
4.2.5. Створювати необхідні умови для виконання трудовим колективом своїх повноважень, сприяти створенню у трудовому колективі ділової, творчої атмосфери, підтримувати і розвивати ініціативу та активність всіх працівників суду.
4.2.6. Уважно ставитись до потреб та запитів членів трудового колективу суду, забезпечувати поліпшення їхніх житлових та соціально-побутових умов.
4.2.7. Забезпечувати систематичне підвищення рівня кваліфікації.
4.2.8. Сприяти організації оздоровлення та відпочинку працівників суду.
5.1. Робочий час - це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до Правил, графіка роботи або умов трудового договору повинен виконувати свої службові обов'язки. Нормальна тривалість робочого часу для працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України).
Для працівників суду встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - суботою і неділею.
5.2. Робочий час працівників суду починається щоденно о 9:00 годині та закінчується щодня, крім п'ятниці, о 18:00 годині; в п'ятницю робочий час закінчується о 16:45.
Напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 КЗпП України, тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.
5.3. Працівникам надається щодня перерва для відпочинку та харчування з 13:00 до 13:45. Перерва не включається до робочого часу.
Працівники використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатись з місця роботи.
5.4. У разі необхідності зміни встановленого режиму роботи окремим працівникам без зміни загальної тривалості робочого часу – питання вирішується в індивідуальному порядку головою суду відносно суддів та керівником апарату суду за погодженням голови суду відносно працівників апарату.
5.5. Залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться лише у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством України, за письмовим наказом керівника апарату суду.
Робота у святкові, неробочі та вихідні дні компенсується відповідно до статті 107 КЗпП України.
Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов'язані за розпорядженням керівника апарату суду з'являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства.
Керівництво суду зобов'язане організувати облік явки на роботу і залишення роботи. Біля місця обліку повинен бути годинник, який правильно показує час.
Керівники структурних підрозділів зобов'язані організовувати облік присутності і відсутності на роботі працівників протягом робочого дня. У разі недотримання встановленого режиму роботи до працівника в установленому порядку застосовуються передбачені законодавством заходи дисциплінарного стягнення.
Умови і порядок надання відпусток працівникам апарату суду встановлюються згідно із Законом України «Про державну службу», «Про відпустки» та Кодексом законів про працю України.
6.1. За зразкове виконання працівниками суду своїх обов'язків та інші досягнення в роботі керівництвом суду застосовуються такі форми морального та матеріального заохочення:
оголошення подяки;
нагородження Почесною грамотою голови суду;
преміювання.
За сумлінну безперервну працю, зразкове виконання трудових обов'язків державним службовцям може видаватися грошова винагорода в розмірі та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За особливі заслуги працівники суду представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.
6.3. Суддя до виходу у відставку або на пенсію може бути нагороджений державними нагородами, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, окрім тих державних, або будь яких інших нагород, відзнак, грамот, пов'язаних зі здійсненням ним правосуддя.
Застосування заходів заохочення до помічника судді здійснюється керівником апарату суду за поданням судді.
7.1. Заходи дисциплінарного впливу до працівників суду застосовуються на підставах та в порядку, передбачених чинним законодавством.
За порушення трудової дисципліни, тобто невиконання чи неналежне виконання з вини працівника апарату без поважних причин покладених на нього трудових або службових обов'язків, порушення державним службовцем обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, перевищення ним своїх повноважень, невиконання або неналежне виконання цих Правил, порушення присяги державного службовця, а також скоєння вчинку, який порочить його як державного службовця або дискредитує суд, тягне за собою застосування керівником апарату суду заходів дисциплінарного стягнення, а також інших заходів, передбачених чинним законодавством.
догана;
звільнення з роботи.
До державних службовців застосовуються також заходи дисциплінарного впливу, визначені Законом України "Про державну службу":
попередження про неповну службову відповідність посаді, що обіймається;
затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або призначенні на вищу посаду.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
Якщо державний службовець не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути зняте до закінчення одного року.
_03_03.png)
